БАГРЯНИ́Й, а, е. Густо-червоний, пурпуровий. Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося, багряним світлом грало По деревах, по квітках і по річці (Леся Українка, IV, 1954, 117); Багряні сережки вовчих ягід схожі на коштовні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 368); Шумлять багряні прапори (Володимир Сосюра, II, 1958, 418).