в означеннях
Тлумачення, значення слова «байдужий»:

БАЙДУ́ЖИЙ, а, е.

1. без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (Іван Франко, VI, 1951, 318); Бродять лісом хлопчаки малі, До дощу травневого байдужі (Микола Руденко, Поезії, 1949, 33); Ганна Іванівна слухала уважно: вона ніколи не була байдужою до справ чоловіка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 197);  * Образно. Пишні.. мавзолеї самітно сіріють на полі, між будяками й грузом, важкі, великі, байдужі, як ті святі та хани, що спочивають під ними (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 129);
//  Який виражає незацікавленість, безсторонність. Він повернувся до нас і обвів усіх байдужим поглядом людини, що дивилась не на близьких людей, а на якісь мертві речі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 160);
//  Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний. Він зняв її руки з своїх плечей, байдужий.. до сліз і запізнілого каяття (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 178);
//  Який не відчуває кохання до кого-небудь. Самійло Вихор зробився якийсь байдужий і навіть холодний до Марії (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 423);
//  у знач. ім. байдужий, жого, чол. Про нечутливу, нечуйну людину, яку ніщо не цікавить, не хвилює. Скажи мені, фантазіє дивна,.. Як научить байдужих почувати? (Леся Українка, I, 1951, 49).

2. кому. Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь. Як живий стоїть [батько] в очах — в далекому дитинстві сиротою підпаском, сиротою ковальчуком — усім чужий, всім байдужий, ніким не пожалуваний (Андрій Головко, II, 1957, 389); І цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (Микола Шпак, Вибр., 1952, 99).

3. спец. Який не піддається жодному впливові; індиферентний Якщо при переміщенні тіла центр ваги лишається на тому самому рівні, то така рівновага називається індиферентною, або байдужою (Курс фізики, I, 1957, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 90.

Коментарі (0)