в означеннях
Тлумачення, значення слова «бакалавр»:

БАКАЛА́ВР, а, чол.

1. іст. Звання викладача (доцента) в духовних академіях Росії і України до 1869 р. Другого дня пішла чутка між студентами, що Воздвиженського.. мали навіть замір зоставити при академії бакалавром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 367).

2. Найнижчий учений ступінь у старовинних і деяких сучасних західноєвропейських університетах. Здобуття Юрієм Дрогобичем у 1470 р. ступеня бакалавра, а в 1472 — магістра свідчить про його наукові здібності і неабияку наполегливість у подоланні труднощів (Український історичний журнал, 4, 1960, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 91.

Коментарі (0)