в означеннях
Тлумачення, значення слова «баклажан»:

БАКЛАЖАН, а, чол.

1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 87); [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (Марко Кропивницький, II, 1958, 273).

2. Плід цієї рослини. Я ж полола й поливала твій город. Отже, будуть у тебе й сині баклажани, і огірки, і квасоля, і дині... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262).

3. рідко. Те саме, що помідор. На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 264); На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять (Іван Микитенко, II, 1957, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 92.

Коментарі (0)