в означеннях
Тлумачення, значення слова «балакати»:

БАЛАКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., про кого-що і без додатка. Те саме, що розмовляти. А мельник той був чоловік дуже понурий.. і балакати не любив (Марко Вовчок, I, 1955, 351); В хаті старі балакали про свої справи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59); Посходилися люди, балакають (Лесь Мартович, Тв., 1954, 48); Без хвилювань, без мук з тобою я балакав (Максим Рильський, I, 1956, 26);
//  [[перех.|перехідне дієслово|mark]] Говорити, казати. — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають?
(Андрій Головко, II, 1957, 136).

2. неперех., розм. Володіти мовою. Народ письменний страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні язиках (Євген Гребінка, I, 1957, 75); Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась (Панас Мирний, I, 1954, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 94.

Коментарі (0)