в означеннях
Тлумачення, значення слова «балакучий»:

БАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить. Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний, I, 1949, 260); Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); Він [шинкар] і бігав від столів до ванькирчика, і прислухався до розмов своїх гостей. А вони підпивали і ставали все балакучіші (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 94.

Коментарі (0)