в означеннях
Тлумачення, значення слова «балалаєчник»:

БАЛАЛА́ЄЧНИК, а, чол. Музикант, що грає на балалайці. Тих, хто бажав навчатись грати, було чимало. Значилося серед них і прізвище Федора Кабанця, який Баламутити виявив бажання стати балалаєчником (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 94.

Коментарі (0)