БАЛІ́СТИКА, и, жін.
1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту.
2. Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів (у каналі ствола вогнепальної зброї і після вильоту назовні). Молодий Бонапарт написав спеціальну працю з балістики, тобто про метання ядер (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 85).