в означеннях
Тлумачення, значення слова «балон»:

БАЛО́Н, а, чол.

1. Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин. Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 257).

2. Гумова автомобільна та ін. шина, яка наповнюється повітрям. Билися об каміння гумові балони, дерев'яні кузови кидало на поворотах, наче іграшкові, гуркіт моторів то ставав глухішим, то хвилинами здіймався до виючих нот (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 328).

3. Газонепроникна оболонка аеростата.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 97.

Коментарі (0)