БАНДА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до бандаж;
// Признач.
для виготовлення бандажів. Знімали могутні колеса,
щоб віддати їх на обточку до бандажних верстатів
(Олесь Донченко, I, 1956, 434); Бандажна сталь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 99.