в означеннях
Тлумачення, значення слова «баніція»:

БАНІ́ЦІЯ, ї, жін., заст. Покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. Придушивши повстання 1594—1596 рр., польський уряд наклав на козаків баніцію, тобто оголосив їх поза законом (Історія УРСР, I, 1953, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 100.

Коментарі (0)