в означеннях
Тлумачення, значення слова «барабан»:

БАРАБА́Н, а, чол.

1. Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою. Разом заторохтіли барабани, і заграла музика (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); Попереду всіх ішов невеличкий білявий хлопчик з барабаном і дуже вправно вистукував паличками марш (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 22);  * У порівняннях. Я нишком помацав його [Юрчика] живіт. Він став тугий, як барабан (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 223).

2. техн. Деталь у різних машинах і механізмах, яка має форму порожнистого циліндра. Мотря кидає на молотарку снопи. Марія подає їх у барабан (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 466);
//  Обертовий циліндр у револьвері з заглибинами для патронів: Костиль зиркнув у барабан свого нагана (Петро Панч, В дорозі, 1959, 62);
//  Великого розміру котушка, циліндр, на який намотують канати, дріт і т. ін. Повагом почав іти вглиб вагончик, прив'язаний до кодоли, що потроху розмотувалася з барабана (Борис Грінченко, I, 1963, 387); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 227).

3. архт. Циліндрична або багатогранна частина будівлі, на яку спирається купол, баня.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 103.

Коментарі (0)