БАРАЖУВА́ТИ, ую, уєш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Над кораблями позмінно баражували винищувачі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 228).
БАРАЖУВА́ТИ, ую, уєш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Над кораблями позмінно баражували винищувачі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 228).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.