в означеннях
Тлумачення, значення слова «бас»:

БАС, а, чол.

1. Низький чоловічий голос. Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Іван Котляревський, I, 1952, 268); Співають чумаки хриплими басами (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 517);
//  Співець з таким голосом. Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав, ткнув перед усіма пальцем на своє горло і втік до зали на місце (Юрій Яновський, I, 1954, 22).
Бас урвався — не стало сил, змоги. Либонь тепер урвався бас!.. Земля родити перестала... (Панас Мирний, V, 1955, 287); У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло, — він повісився (Юрій Яновський, Мир, 1956, 87); Басом дивитися (поглядати) — дивитися, поглядати недоброзичливо, з неприязню. Мовчить [Гризота], тільки дивиться басом та сопе (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 20); На бас брати кого — піднімати, брати кого-небудь на сміх.

2. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час (Словник Грінченка).

3. баси, ів, мн. Найнижчі лади музичного інструмента. Оркестр гуркотить тихо на басах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); В акордеоні були розбиті баси, але основні клавіші були справні (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 108.

Коментарі (0)