БАШМА́К, а, чол.
1. техн. Пристрій, що служить опорою чому-небудь. Пальцевий брус косарок спирається на два низьких башмаки — зовнішній і внутрішній (Механізація і електрифікація.., 1953, 136).
2. зал. Пристрій, який накладають на рейки для гальмування вагонів. — От, для прикладу, щоб башмак.. справді гальмував вагони, а не перекидав. Тут же вміння потрібне (Олесь Донченко, I, 1956, 405).