БАСКА́К, а, чол., іст. Татарський урядовець, намісник монгольського хана й збирач податків на Русі в часи монгольсько-татарської неволі. Щоб тримати в покорі руське населення, хани призначали в руські землі баскаків з військами. Під їх контролем перебували князі (Історія УРСР, I, 1953, 103); Нур'ялі підвівся, рушив до дверей, але на порозі вже стояв гладкий баскак у малиновому шовковому халаті з ремінним нагаєм (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 361).