БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що басистий 1. Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 509); Прокотився другий гудок, — ще густіший, басовитіший (Семен Журахович, Опов., 1956, 113).
БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що басистий 1. Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 509); Прокотився другий гудок, — ще густіший, басовитіший (Семен Журахович, Опов., 1956, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 110.