в означеннях
Тлумачення, значення слова «батько»:

БА́ТЬКО, а, чол.

1. Чоловік стосовно до своїх дітей. Він батька спас в злу саму пору (Іван Котляревський, I, 1952, 274); Кого ж їй любити? ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю (Тарас Шевченко, I, 1951, 4);  * Образно. Спочиваєш ти, наш батьку [Т. Г. Шевченко], Тихо в домовині, Та збудила твоя пісня Думки на Вкраїні (Леся Українка, I, 1951, 24);  * У порівняннях. Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 447).
 Весільний батько див. весільний; Хрещений батько див. хрещений.
По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька. Бригадирів знає [Шагайда] на ім'я і по батькові (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 11).

2. чого, перен. Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. Батьком української літературної мови ми вважаємо Тараса Григоровича Шевченка (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 36).

3. Шанобливе називання козацької старшини, отаманів тощо. Ой, Богдане, батьку Хмелю, Славний наш гетьмане! Встала наша Україна На вражого пана (Українські народні думи.., 1955, 129).

4. Ввічливе звертання до чоловіка похилого віку. Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш (Тарас Шевченко, I, 1951, 25).

5. Самець стосовно до свого потомства.
Біс (біси, чорт) батька зна що (який і т. ін.) див. знати; До бісового батька, рідко К бісовому батькові див. бісів; Клясти (лаяти) в батька див. клясти; На бісового батька див. бісів; Якого бісового батька див. бісів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 113.

Коментарі (0)