в означеннях
Тлумачення, значення слова «бавити»:

БАВИТИ, влю, виш; мн. бавлять; недок.

1. перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). І досі сниться: ..Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); Я гуси пасла за селом, і діти бавила, і пряла (Іван Франко, XIII, 1954, 112); Кармелюк поспішав у холодок під грушу, до внука, і радісно бавив його (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 117);
//  Розважати чим-небудь (дорослих). — Ви ще ніколи не були в Парижі? — питає [Софі]. — Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме... (Марко Вовчок, I, 1955, 375); [Д. Мерседес:] Пабло, нам слід піти нагору гості бавить (Леся Українка, III, 1952, 347).

2. перех., діал. Гаяти, барити. Не бавте нас.
Бавити час — проводити час. [Михайло:] Хіба не можна чесно та мило бавити часу без всяких зальотів? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 148).

3. неперех., діал. Баритися, гаятися. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе! (Юрій Федькович, I, 1960, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 77.

Коментарі (0)