в означеннях
Тлумачення, значення слова «базарний»:

БАЗА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до базар 1;
//  Признач. для базару. Завтра день базарний (Панас Мирний, III, 1954, 79); Ішов шум від базарної площі, як від поводі (Степан Тудор, Вибр., 1949, 318);
//  Який перебуває, відбувається, продається на базарі. Поміж возами, поміж базарного люду гукає дід до своїх хлопців, до забродців приказ (Степан Васильченко, II, 1959, 221); Брів [Проць] до містечка на базар і, не маючи що продавати, прислухався до різношерстих базарних розмов (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 44); Базарні пиріжечки;
//  у знач. ім. базарний, ного, чол.: а) той, хто продає або купує на базарі. До Щербинівки йшла пішки з базарними (Іван Ле, Вибр., 1939, 261); б) заст. службовець (у минулому — наглядач), що слідкує за порядком на базарі. Тесть на тому ж базарі змолоду працював двірником, потім, поки не проштрафився, — довгі роки базарним (Іван Сенченко, Опов., 1959, 99);
//  у знач. ім. базарне, ного, сер. Плата з того, хто продає, за місце на базарі. Довго вона [баба Секлета] сварилася тоді, але базарне заплатила (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 53).

2. перен. Грубий, вульгарний. Базарні лайки і гармидер.. ще клекотіли в ньому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 366).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 88.

Коментарі (0)