БДЖОЛЯНИ́Й, а, е. Прикм. до бджола. Вони
[жінки] збилися круг візка, як чорний бджоляний рій
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 404); Бджоляна матка;
// Признач.
для бджіл. В сільраді загуло, зашуміло, мов у
бджоляному вуликові (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 336).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 117.