БЕЛЬГІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. бельгієць, йця, чол.; бельгійка, и, жін.). Основне населення Бельгії. Був се промисел директора фабрики, бельгійця Ван-Гохта (Іван Франко, III, 1950, 191); Бельгійці за своїм походженням та мовою поділяються на дві національні групи — фламандців і валлонів (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 96).