в означеннях
Тлумачення, значення слова «бенефіс»:

БЕНЕФІ́С, у, чол. Вистава в дореволюційному театрі на користь одного з її учасників. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п'єсу І. П. Котляревського «Наталка Полтавка»] на свій бенефіс (Іван Франко, XVI, 1955, 224);
//  У радянському театрі — урочиста вистава, що є творчим звітом актора з нагоди його ювілею.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 156.

Коментарі (0)