в означеннях
Тлумачення, значення слова «бентежний»:

БЕНТЕ́ЖНИЙ, а, е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452);
//  Який виражає тривогу, хвилювання. — Рятуйте! Рятуйте! — вирвався бентежний крик із далекої кімнати (Степан Васильченко, I, 1959, 259); Саїд, не давши собі ніякої ради, схопився на ноги. В очах блимнули бентежні вогні (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 335);
//  Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний. Ніколи Не був він таким мовчазним, Сумним і бентежним (Платон Воронько, Райком.., 1949, 20); Ніхто й ніщо не могло тепер спинити його бентежної, охопленої гнівом душі (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 459);
//  Сповнений тривог, хвилювань. Це було в бентежний серпень сорок першого року (Олесь Гончар, Новели, 1954, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 157.

Коментарі (0)