в означеннях
Тлумачення, значення слова «бентежити»:

БЕНТЕЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.

1. Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? (Леся Українка, I, 1951, 135); На фронт, на фронт! .. а на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм «Чумака»... І радість лоскотно бентежить наші груди... (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 38).

2. Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь. Щось бентежило, муляло його в присутності Каті (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 157.

Коментарі (0)