в означеннях
Тлумачення, значення слова «береза»:

БЕРЕЗА 1, и, жін.

1. Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (Іван Франко, III, 1950, 128); Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша — береза звичайна (Столярно-будівельна справа, 1957, 41).

2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (в 2 знач.). Чи не пора нам березу везти? (Номис, 1864, № 11516).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 159.

Коментарі (0)

БЕРЕЗА 2, и, чол. і жін., фольк., заст. Хлопець (або дівчина), що його (її) обирають за ватажка у спільних розвагах, на вечорницях і т. ін. [Іван:] Ходімо, там хлопці зібрались на раду. [Семен:] На яку раду? [Іван:] Березу на цю зиму обібрати (Марко Кропивницький, I, 1958, 66);
//  Той, хто заспівує в хорі. Настя-береза завела, а за нею всі. Найбільше купальних співали пісень (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 160.

Коментарі (0)