в означеннях
Тлумачення, значення слова «березина»:

БЕРЕ́ЗИНА, и, жін.

1. Березове дерево; береза (в 1 знач.). На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки соснини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Жалібно жовте листя березини, Здається, шепче: «Літо, де ти, літо!» (Іван Франко, X, 1954, 22).

2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? (Павло Чубинський, V, 1874, 548).

3. Березовий гай, ліс; березник, березняк. Я зіскакую на землю, путаю Обмінну й розмірковую, куди ж гайнути по гриби: в березину чи в загороду Костюків (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 145).

4. Березова гілка, палиця. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... А дубини, березини не хоч? (Панас Мирний, I, 1954, 162); От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини, ..а в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Іван Франко, I, 1955, 370).
У три березини потягати (потягти) — побити березовим пруттям. — Ей, козаки, — каже [Ганжа Гандибер], — діти, друзі, молодці! Прошу я вас, добре дбайте, .. У три березини потягайте [дуків] (Українські народні думи.., 1955, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 160.

Коментарі (0)