в означеннях
Тлумачення, значення слова «бесідник»:
Рими України: словник рим

БЕ́СІ́ДНИК, а, чол.

1. Учасник бесіди (в 1 знач.); співрозмовник. Найгіршої моєї невидержки мої бесідники не бачили: я півночі проплакала після тієї сперечки (Леся Українка, V, 1956, 434); Нестор поглянув щиро бесідникові в очі й відгорнув якимось заклопотаним рухом волосся з чола (Ольга Кобилянська, III, 1956, 203); Говорив кожен голосно, мов бесідників своїх уважав за глухих (Андрій Головко, II, 1957, 63).

2. рідко. Особа, яка проводить бесіду (в 2 знач.); лектор, доповідач. Бесідники розповідали про нові види тканин і розвиток в другому році семирічки промисловості, яка їх виробляє (Комуніст України, 10, 1960, 43).

3. зах. Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор. Мені прийшлося сидіти в санках Андрія Крицького, .. котрого я пізнав на вічах як доброго бесідника (Іван Франко, III, 1950, 201); Голова зборів звертає вдруге увагу бесідника, щоб говорив про крамниці (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229); — Я маю щось вам прочитати, — сказав бесідник — і взяв.. якийсь папір (Лесь Мартович, Тв., 1954, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 162.

Коментарі (0)