в означеннях
Тлумачення, значення слова «безбатченко»:

БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, чол.

1. розм., заст. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторганого серця (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 533).

2. Той, хто не має батьків; сирота. Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 34); Уява додавала тут багато лихого до недоброго, малювала йому сироту-безбатченка, попихача у всіх, кому тільки він попаде під руки (Іван Франко, I, 1955, 284).

3. перен., зневажл. Людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників. Ми не безбатченки. Радянська література шанує й любить славні традиції дореволюційної демократичної літератури (Максим Рильський, III, 1956, 372); Покинувши батьківщину, поет [О. Олесь] прирік себе на становище безбатченка (Радянське літературознавство, 1, 1958, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 119.

Коментарі (0)