в означеннях
Тлумачення, значення слова «безцінний»:

БЕЗЦІ́ННИЙ, а, е.

1. Якому не можна скласти ціни; дуже цінний, дуже дорогий. Приносить він безцінний дар, і люди звуть його — Шахтар (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 153); Тепер він бачив, що ця дівчина — безцінний самородок, її голос — чудовий дар природи (Олесь Донченко, III, 1956, 105).

2. перен. Який має дуже велике значення для кого-небудь. Чистота душевна й фізична, властива їй, відчувалася на передньому краї, як безцінний подих вітчизни — родини, товаришів, друзів (Юрій Яновський, II, 1954, 9);
//  Любий, коханий. [Шалімов:] Любуша! Рідна моя дівчинка! ..Рідна, безцінна, кохана (Іван Кочерга, II, 1956, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 153.

Коментарі (0)