в означеннях
Тлумачення, значення слова «бездільний»:

БЕЗДІЛЬНИЙ 1, а, е.

1. Який не хоче або не має потреби працювати. Та ще ж він шличок іздіймає, До Хведора до бездільного та безрідного словами промовляє (Думи та історичні пісні, 1941, 65).

2. Не зайнятий роботою; бездіяльний, пасивний. [Руфін:] Уперше зрозумів я, що як то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому.. Мов ганьба, так гнітить оця тривога бездільна і безсила!.. (Леся Українка, II, 1951, 384); [Івась:] Той [фабрикант] живе бездільним життям (Мирослав Ірчан, I, 1958, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 125.

Коментарі (0)

БЕЗДІЛЬНИЙ 2 див. бездольний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 125.

Коментарі (0)