в означеннях
Тлумачення, значення слова «бездомний»:

БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця — зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Панас Мирний, IV, 1955, 20); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Була бездомна під ніч (Степан Тудор, Народження, 1941, 13); У Лондоні, на Грінвічі, вночі Включають саморобні приймачі Бездомні люди — слухати щораз Московський час (Платон Воронько, Поезії, 1950, 96);
//  Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). Галина нервово сприймала найменше непорозуміння в нашому бездомному житті (Іван Ле, Вибр., 1939, 330);
//  Який не має сім'ї; одинокий. Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (Іван Франко, VI, 1951, 165); Москва вабила бездомного поета все життя (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 188).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 126.

Коментарі (0)