в означеннях
Тлумачення, значення слова «бездоріжжя»:

БЕЗДОРІ́ЖЖЯ, я, сер.

1. Брак упорядкованих, придатних для проїзду доріг. Навкруги — путей нема, Вовчі ями, бездоріжжя (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 118); Бездоріжжя та різко пересічений рельєф, що обмежує огляд і обстріл, змусили стрілецькі підрозділи користуватися найбільш легкими і рухливими артилерійськими системами (Олесь Гончар, III, 1959, 113);
//  Розгрузла, мало придатна для їзди дорога. Приїхав би я, матінко, і раніше, та страшенне бездоріжжя було (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 126); Виїжджали з Криничок по добрій санній дорозі, а повернулись уже по весняному бездоріжжю (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 481);  * Образно. І не те, щоб якісь там ледацюги чи паливоди, а й навіть хороші, ініціативні учні інколи опинялися на бездоріжжі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 224).

2. Пора, коли дороги стають непроїжджими. Починалась весна, бездоріжжя, скрізь розмило шляхи, ішли невпинні дощі (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 64); Треба використати всі види транспорту, завезти мінеральні добрива до колгоспів у найкоротші строки, до бездоріжжя (Радянська Україна, 17.II 1949, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 127.

Коментарі (1)