БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням бездушний 2, 3. [Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Леся Українка, II, 1951, 13); Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (Олесь Донченко, I, 1956, 485).