в означеннях
Тлумачення, значення слова «бездиханний»:

БЕЗДИХА́ННИЙ, а, е. Який не дихає; мертвий. Під ним [платком] лежала вже не Олена Іванівна, а бездиханний труп з страшно витріщеними очима... (Панас Мирний, III, 1954, 119); Щодня вранці Митько з завмираючим серцем входив у хлів, чекаючи побачити свого вихованця холодним і бездиханним (Олесь Донченко, VI, 1957, 144).
 Упасти бездиханним [трупом] — померти. Він глянув на мене так, що коли б людський погляд мав вбивчу силу, я мусив би впасти бездиханним трупом (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 125.

Коментарі (0)