в означеннях
Тлумачення, значення слова «безголовий»:

БЕЗГОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Який не має голови. Тут же [на морському дні] живуть деякі представники безголових, або пластинчатозябрових, молюсків (Курс загальної геології, 1947, 165);
//  Якому відтято голову; обезглавлений. Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки (Тарас Шевченко, II, 1953, 232); Кинула [Секлета] на долівку безголовий тулуб [курки], він бив крилами, підкидався (Олесь Донченко, III, 1956, 133).

2. перен. Дурний, дурноголовий. Тут Микита зірвавсь: — Усі ви безголові! (Павло Тичина, I, 1946, 112); Я все пам'ятаю. Все: і як той Цуперюк з німецьким кайзером безголового гетьмана в нашому Києві ставив... І як він Україну пілсудчикам продавав (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 356).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 123.

Коментарі (0)