в означеннях
Тлумачення, значення слова «безграмотний»:

БЕЗГРА́МОТНИЙ, а, е.

1. Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. Як пліт той без підпор вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори (Іван Франко, XI, 1952, 331);
//  Який погано знає грамоту, робить багато помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний;
//  Який має багато граматичних і стилістичних помилок. Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: «Дувид Волинський» (Степан Васильченко, I, 1959, 256).

2. перен. Який не знає основ якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. Це припустити могла б людина, абсолютно безграмотна (Василь Еллан, II, 1958, 196);
//  Який містить у собі багато помилок в якій-небудь ділянці знань, науки і т. ін.; неуцький. — Ні, ви можете ставитися до безграмотних вправ цього молокососа інакше, ніж я... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 124.

Коментарі (0)