в означеннях
Тлумачення, значення слова «безгрішний»:

БЕЗГРІШНИЙ 1, а, е.

1. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. — Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 383); Франка, безгрішного і безневинного, тримали [в тюрмі] і мучили (Вітчизна, 8, 1956, 46);
//  Чистий, невинний. Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученятами силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний, I, 1954, 87); Він [Солод] підвівся, поцілував безгрішну сестринську руку (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 408).

2. Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі. [Хлопець:] Святий, безгрішний мученику, пробі! Прости мене! Позбав мене гріха! (Леся Українка, II, 1951, 484).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 124.

Коментарі (0)

БЕЗГРІШНИЙ 2, а, е, розм. Який не має грошей. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 124.

Коментарі (0)