БЕЗХА́ТНИК, а, чол., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 243).
БЕЗХА́ТНИК, а, чол., дорев. Той, хто не має хати. — Служив зо мною вкупі наймит Хведір Кандзюбенко, ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 243).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 152.