в означеннях
Тлумачення, значення слова «безконечно»:

БЕЗКОНЕ́ЧНО, розм. БЕЗКІНЕ́ЧНО. Присл. до безконечний, безкінечний. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); [Шалімов:] Я прожив біля тебе, і тільки тепер.. зрозумів, як безконечно ти мені дорога (Іван Кочерга, II, 1956, 53); Здавалось, що хвилини такі довгі-довгі і гнітюче чекання триватиме безкінечно (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 264).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 131.

Коментарі (0)