БЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е.
1. Який нікому не дає користі; некорисний. «Ех ти, безкорисна вода! Виходить, нам через тебе передчасна смерть!» (Юрій Яновський, I, 1954, 221).
2. рідко. Те саме, що безкорисливий. За часів батька у нас бувало багато людей, .. водились знайомості чисто безкорисні і поетичні (Іван Франко, I, 1955, 12); В піснях, репліках народного співця, цілком безкорисного, байдужого до грошей, виявляється настрій повсталого народу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 97).