в означеннях
Тлумачення, значення слова «безкровний»:

БЕЗКРО́ВНИЙ, а, е.

1. Який утратив багато крові, який має мало або зовсім не має крові. [Річард:] Розмова безкровній тіні жалю завдала, що аж заплакали погаслі очі... (Леся Українка, III, 1952, 114);
//  Дуже блідий. Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися (Іван Франко, IV, 1950, 185); У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами, безкровне, але не худе (Олесь Гончар, III, 1959, 24);  * Образно. З-за лапатих засніжених лип виплутувалося холодне, безкровне сонце (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 35).

2. перен. Маловиразний, нежиттєвий; неяскравий, сірий. Іншим легко риму підшукати, Сни свої оспівувать безкровні, А мені нелегко залп гармати Перелити в посвисти любовні (Андрій Малишко, II, 1956, 298); Індивідуаліст — творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (Василь Еллан, II, 1958, 68).

3. Який відбувається без пролиття крові. Диктатура пролетаріату є запекла боротьба, кривава і безкровна, насильствена і мирна, воєнна і господарська, педагогічна і адміністраторська, проти сил і традицій старого суспільства (Ленін, 31, 1951, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 132.

Коментарі (0)