БЕЗКВИТКО́ВИЙ, а, е. Без квитка. В поїзді старший кондуктор перевіряє квитки. Безквитковий пасажир (заєць) сховався під лавку (Україна сміється, I, 1960, 284); Люди ці були покарані за всілякі вчинки — за намагання вкрасти якусь консервну бляшанку з німецьких складів, за безквитковий проїзд залізницею (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 152).