в означеннях
Тлумачення, значення слова «безладний»:

БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка, III, 1952, 576); Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 195); В голові вихрилися уривки безладних і невловимих думок (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 106);
//  В якому немає певної системи, послідовності, ритму. В хаті почалася безладна метушня (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 140); Стукіт був нервовий, безладний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 347);
//  Позбавлений будь-якої планомірності, організованості. Щось немов стид і немов острах переняло пана Трацького на вид тих паперів, німих та не збитих свідків його хаотичного та безладного господарювання (Іван Франко, III, 1950, 75); Поки що вів я життя безладне, нічого не робив — і се мене мучило (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 409); В глибокій сніжній ріллі просувалися безладні загони і просто юрби людей (Іван Ле, Наливайко, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 133.

Коментарі (0)