в означеннях
Тлумачення, значення слова «безлюддя»:

БЕЗЛЮ́ДДЯ, я, сер.

1. Відсутність людей. На безлюдді й Хома чоловік (Номис, 1864, № 9798); Лукавая доле! Покинь її хоть на старість. Хоть на чужім полі На безлюдді (Тарас Шевченко, II, 1953, 17); Зачинені хатні двері, темні вікна справляли враження цілковитого безлюддя (Микола Трублаїні, II, 1955, 252);
//  перен. Відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін. Так уже втомився подоріжжю [подорожжю] і безлюддям — бо тут [у Цюріху] усе чужі люди, що швидше хочу до своїх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 273); Гину тут на безлюдді, в селі. Сиди цілий день, як заклята, нема з ким і слова мовити (Леся Українка, III, 1952, 490).

2. перен. Глухі, необжиті, малозаселені місця. Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя (Яків Качура, II, 1958, 385).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 133.

Коментарі (2)