БЕЗЛИ́КИЙ, а, е. Те саме, що безлиций. Весь людський потік пропливав мимо неї гомінкою, живою, але безликою масою, мов у тумані... (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 158); Радянська влада тому й перемогла.., що в кожній людині прагнула бачити не безликого представника маси, а живу, неповторну, незамінну індивідуальність (Радянське літературознавство, 5, 1966, 18).