БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е. Який не має листя. Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (Павло Грабовський, II, 1959, 414); Рідкі безлисті віти не могли як слід сховати його від ворожих очей (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 83).