в означеннях
Тлумачення, значення слова «безмежжя»:

БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, сер.

1. Безмежні простори. Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (Микола Бажан, I, 1946, 221); Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 221).

2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Він заліз на повозку і голосом, що в йому було безмежжя болю, сказав: — Клянусь.., що ворога ми знищимо (Григорій Епік, Тв., 1958, 298).
 До безмежжя — надзвичайно, до останньої межі, до краю; безмежно. Я був вражений до краю. До крайніх меж. До безмежжя (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 134.

Коментарі (0)