в означеннях
Тлумачення, значення слова «безневинний»:

БЕЗНЕВИ́ННИЙ, а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. Над моєю хатою чорна хмара встала; На мене молоду, безневинную, неслава (Павло Чубинський, V, 1874, 279); — Грицьку! братику! Ти бачиш? кров безневинна ллється... (Панас Мирний, II, 1954, 199); Нехай краще кілька душ загине — винуватих, але зате весь безневинний народ врятується од погибелі (Андрій Головко, II, 1957, 303);
//  Який нікому не робить шкоди, зла. — Устрель сю пташку, Тимоше! .. — А нащо я маю безневинну щебетушечку стріляти? (Марко Вовчок, I, 1955, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 136.

Коментарі (0)