в означеннях
Тлумачення, значення слова «безперечний»:

БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний. «Все на світі має свій кінець» — се таки безперечна правда, бо от і мій лист кінчається (Леся Українка, V, 1956, 438); Його перемога [в диспуті] була безперечна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 347); Наші досягнення в галузі сільськогосподарської економіки безперечні, зримі, відчутні (Радянська Україна, 7.VIII 1958, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 138.

Коментарі (0)